Зауваження та пропозиції щодо проекту Закону України
“Про метрологію та метрологічну діяльність”
запропоновані кафедрою «Метрології, стандартизації та сертифікації» і Національного Університету «Львівська політехніка»
Пропозиції по змісту
1. В Законі відсутні пояснення, що таке метрологічна система України. Вважаємо доцільним ввести поняття «національна метрологічна система», яка об’єднуватиме законодавчо регульовану та нерегульовану сфери метрологічної діяльності в Україні. В законодавчо регульованій сфері метрологічна діяльність має регулюватися шляхом застосування системи уповноваження. В законодавчо нерегульованій сфері регулювання метрологічної діяльності здійснюється ринком метрологічних послуг та робіт.
2. Ст5 – Національна метрологічна система.
п.2 – Національна метрологічна система включає:
- національну метрологічну службу
- нормативно-правову базу, що регулює відносини у сфері метрології та метрологічної діяльності (закондавчі акти, технічні регламенти, нормативні документи з метрології);
- національну еталонну базу та систему передачі розмірів одиниць вимірювань;
- навчальні та науково-дослідні організації, які проводять підготовку фахівців та дослідження у сфері метрології та метрологічної діяльності;
- господарські, громадські організації та фізичні особи, які здійснюють метрологічну діяльність.
3. «Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності» доцільно назвати «національний орган з метрології».
4. Ст7 – п.1 Національним еталоном вважається еталон, визнаний національним органом з метрології, як основа для передачі розміру одиниці фізичної величини іншим еталонам, що є у державі.
п.2 Надання еталонам статусу національних еталонів здійснюється національним органом з метрології, відповідно до критеріїв та у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
п.3 – вилучити
п.4 – Реєстрація національних еталонів та контроль за їх застосуванням здійснює національний орган з метрології, відповідно до правил встановлених Кабінетом Міністрів України.
5. Ст8 – Вимірювання
п.1 – вилучити
п.3 – У сфері законодавчо регульованої метрологічної діяльності повинні використовуватися атестовані методики виконання вимірювань.
6. – Ст9 Засоби вимірювань
п.1 – У сфері законодавчо регульованої метрологічної діяльності використовуються засоби вимірювальної техніки для яких здійснено метрологічне підтверджування.
п.2 – вилучити
п.3 - Засоби вимірювальної техніки, які використовуються у сфері законодавчо регульованої метрологічної діяльності, повинні бути захищені від несанкціонованого втручання, що може вплинути на їх метрологічну відповідність.
7. Ст10 Структура національної метрологічної служби
До національної метрологічної служби належать:
1) національний орган з метрології, який забезпечує формування національної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності;
2) наукові метрологічні центри;
3) метрологічні центри - державні підприємства, що управляються національним органом з метрології, і забезпечують реалізацію національної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності, та провадять метрологічну діяльність;
4) Служба єдиного часу і еталонних частот, (далі за текстом Закону);
5) метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, державних органів, інших підприємств, організацій;
6) органи з оцінки метрологічної відповідності засобів вимірювань, випробувальні лабораторії, калібрувальні лабораторії.
8. Ст16 Оцінка відповідності засобів вимірювальної техніки
п.1. – Оцінка відповідності засобів вимірювань, які використовуються у законодавчо регульованій сфері, здійснюється згідно вимог відповідного технічного регламенту.
Оцінку відповідності засобів вимірювальної техніки, які використовуються у законодавчо регульованій сфері, проводять призначені органи з оцінки відповідності.
Призначення органів з оцінки відповідності здійснює національний орган з метрології, згідно правил встановлених Кабінетом Міністрів України.
9. В Ст20 п.2 погодити визначення щодо двох видів метрологічного нагляду, а саме:
- державного ринкового нагляду за відповідністю засобів вимірювальної техніки, які використовуються у законодавчо регульованій сфері;
- метрологічного нагляду за засобами вимірювальної техніки, які використовуються у законодавчо регульованій сфері
Оскільки перша діяльність є державним ринковим наглядом за відповідністю об’єкту нагляду вимогам технічних регламентів і згідно своєї назви та визначення не може бути метрологічним наглядом, а друга лише конкретизує об’єкт нагляду.
10. Доцільність існування «Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності» та «Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політики у сфері метрологічного нагляду» є сумнівною, оскільки питання «реалізації політики у сфері метрологічного нагляду» можуть виконувати регіональні «метрологічні центри» (див. вище п.1.8 3)).
11. Детально описані в розділі IV процедури уповноваження на здійснення метрологічного підтверджування засобів вимірювальної техніки, які використовуються у законодавчо регульованій сфері не сприяють децентралізації метрологічної діяльності в Україні та підвищенню конкуренції на ринку метрологічних послуг. Такий підхід, «консервує» існуючу метрологічну практику та не сприяє підвищенню якості метрологічної діяльності.
12. Питання застосування процедур «повірка» і її види, «затвердження типу», «калібрування» доцільно врегулювати окремим нормативно-правовим актом (технічним регламентом). В Законі можна використовувати узагальнене поняття - «метрологічне підтверджування».
13. В Законі не розглянуто критерії компетентності та забезпечення недискримінаційності діяльності суб’єктів, які здійснюють метрологічну діяльність в законом регульованій сфері.
Пропозиції по термінології
1. Терміни та їх визначення в статті 1 доцільно розмістити в логічній послідовності від основних до другорядних, що сприятиме системному розумінню термінології.
2. У всьому тексі проекту закону вилучити термін «повірка» і замінити його на «метрологічне підтверджування» (metrological confirmation), що відповідає вимогам ДСТУ ISO 10012:2005; термін «повірочний» замінити на «метрологічний»; термін «оцінка відповідності» - на «оцінювання відповідності».
3. У всьому тексі проекту закону вилучити термін «невизначеність», який в контексті найбільш вживаного в метрології словосполучення «визначення невизначеності» набирає суперечливого змісту і замінити його на «непевність», що є більш правильним перекладом англійського терміну – uncertainty.
4. У статті 1 подати визначення термінів в такій редакції:
1) вторинний еталон – еталон, який отримує розмір одиниці вимірювання безпосередньо від національного первинного еталона тієї ж одиниці або, у разі його відсутності, – відповідного еталона іншої держави;
4) еталон – комплекс технічних засобів, що реалізує певний розмір фізичної величини з метою передавання цього розміру іншим засобам вимірювальної техніки;
5) єдність вимірювань – стан вимірювань, за якого їх результати виражені в узаконених одиницях вимірювань, а характеристики похибок або непевності вимірювань відомі та з певною ймовірністю не виходять за встановлені границі;
6) засіб вимірювальної техніки – технічний засіб, що застосовується для вимірювань та має нормовані метрологічні характеристики;
10) калібрування засобу вимірювальної техніки – технічне звіряння засобу вимірювальної техніки з еталоном з метою визначення або контролю метрологічних характеристик цього засобу вимірювальної техніки;
12) метрологічна простежуваність (простежуваність) результату вимірювання – зіставлення результату вимірювання з одиницею вимірювання через задокументовану послідовність калібрувань засобів вимірювальної техніки;
13) метрологія – наука про вимірювання, методи і засоби забезпечення єдності та способи досягнення потрібної точності вимірювань;
15) первинний еталон – еталон, який забезпечує реалізацію з найвищою точністю одиниці вимірювання, значення якої прийнято без порівняння з іншими еталонами тієї ж одиниці;
17) метрологічне підтверджування засобу вимірювальної техніки – сукупність операцій, необхідних для гарантування того, що засіб відповідає метрологічним вимогам щодо його використання за призначенням;
5. У статті 1 додати визначення термінів в такій редакції:
- одиниця вимірювання – розмір величини, визначений і прийнятий за угодою, з яким може бути зіставлений і виражений у вигляді числа будь-який інший розмір однорідної величини;
- вимірювання - знаходження значення фізичної величини дослідним шляхом з використанням засобів вимірювань;
- метрологічна характеристика – характеристика засобу вимірювальної техніки, що визначає точність засобу вимірювальної техніки та впливає на якість результату вимірювання, отриманого з його використанням;
- Національна метрологічна система - сукупність організаційної структури, законодавчої, нормативної, наукової та технічної бази з метрології, спрямованих на забезпечення єдності та ефективності вимірювань у державі.
- метрологічне забезпечення – правила, технічні засоби та методи, необхідні для забезпечення єдності вимірювань та якості результатів вимірювань;
- методика виконання вимірювання – сукупність процедур і правил, виконання яких забезпечує одержання результатів вимірювань з необхідною точністю;
- тип засобу вимірювальної техніки – сукупність засобів вимірювальної техніки однакового призначення, які мають однаковий принцип дії, подібну конструкцію та виготовлені за єдиною технічною документацією;
- національний еталон – первинний еталон, що перебуває в державній власності;
- метрологічна атестація засобу вимірювальної техніки – дослідження засобу вимірювальної техніки з метою визначення метрологічних характеристик та встановлення придатності до застосування цього засобу вимірювальної техніки;
- атестація методики виконання вимірювань – дослідження методики виконання вимірювань з метою визначення характеристик якості вимірювань, що гарантуватимуться під час точного дотримання методики, та встановлення відповідності до метрологічних вимог, що ставляться до цієї методики;
6. У статті 1 визначення терміну « державний еталон» – вилучити.
Зауваження та пропозиції
до проекту Закону України
«Про метрологію та метрологічну діяльність»
1. Назва Закону некоректна, тому що не може бути закон про науку – метрологію (метрологія – це наука про вимірювання та їх застосування). Цей проект закону встановлює вимоги до забезпечення єдності вимірювань, яке здійснюється на підставі метрологічної діяльності.
Тому і назву Закону рекомендується змінити на «Про забезпечення єдності вимірювань» або «Про метрологічну діяльність».
2. Стаття 1.
2.1 Запропоновані терміни та їх визначення наведені некоректно.
2.2 Відсутні визначення суттєвих термінів, які далі зустрічаються за текстом Закону, і які необхідно ввести у цю статтю, наприклад:
1) вимірювання – процес експериментального визначення одного або декількох значень вимірюваної величини, які можуть бути обґрунтовано приписані величині ;
2) одиниця вимірювання – визначена і прийнята за угодою фізична величина, з якою може бути порівняна будь-яка інша фізична величина того ж самого роду для вираження співвідношення двох цих величин у вигляді числа.
2.3 Визначення за 6) «Засоби вимірювальної техніки» необхідно відкоригувати, оскільки будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем не можна вважати засобами вимірювальної техніки. Згідно з рекомендаціями з міждержавної стандартизації РМГ 29-2009 «ГСИ. Метрология. Основные термины и определения» більш коректно застосувати наступну редакцію:
Засоби вимірювальної техніки – засоби вимірювань, вимірювальні системи, вимірювальні приналежності, вимірювальні пристрої, матеріальні міри, стандартні зразки, які призначені для вимірювань фізичних величин і мають нормовані метрологічні характеристики.
Окрім того варто навести визначення терміну «засіб вимірювань», зокрема згідно з РМГ 29-2009:
Засіб вимірювань – технічний засіб, який призначений для вимірювання, має нормовані метрологічні характеристики, відтворює і (або) зберігає одиницю фізичної величини, розмір якої приймають незмінним (в границях встановленої похибки) протягом відомого інтервалу часу.
2.4 Визначення за 10) «Калібрування засобів вимірювальної техніки» наведено в проекті Закону не зовсім коректне, наприклад, як можна зрозуміти фразу: «… співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами (чого?) з пов’язаними з ними невизначеностями вимірювань…».
На нашу думку, дане визначення необхідно навести з урахуванням міжнародних документів з метрології (наприклад, Міжнародного словника з метрології ISO/IEC Guide 99:2007, РМГ 29-2009 тоще):
Калібрування засобів вимірювальної техніки – сукупність операцій, що встановлюють співвідношення між значенням величини, отриманої за допомогою даного засобу вимірювань і відповідним значенням величини, визначеної за допогою еталона з метою визначення дійсних метрологічних характеристик цього засобу вимірювань.
2.5 У визначенні 12) «метрологічна простежуваність (простежуваність) – наведено, що простежуваність результату вимірювань може бути пов’язана тільки з нерозривним ланцюгом калібрувань? Хіба результати вимірювань за допомогою законодавчо регульованих ЗВТ, що пройшли повірку, не мають метрологічної простежуваності? Метрологічна простежуваність забезпечується також процедурою повірки, яка виконується згідно чинних повірочних схем та методик повірки, що відтворюють систему передачі фізичних одиниць від державних еталонів до робочих ЗВТ. На нашу думку дане визначення варто викласти у наступній редакції:
Метрологічна простежуваність (простежуваність) – властивість результату вимірювань, яка полягає в тому, що цей результат пов'язується з еталоном через задокументований нерозривний ланцюг калібрувань (повірок), кожне з яких робить свій внесок у невизначеність вимірювання.
2.6 У визначенні 17) «Повірка засобів вимірювальної техніки» варто конкретизувати перевірка чого саме мається на увазі? Метрологічних характеристик?
2.7 Загалом, деякі визначення, наведені в проекті Закону, викладено некоректно та незрозуміло (напр. п.6, п.10).
Вважаємо недоцільним в Законі наводити визначення інспекційної повірки (п.8), а також позачергової повірки (п.20), тому що види повірок регламентуються відповідними нормативними документами, зокрема ДСТУ 2708.
3. Стаття 2 Сфера дії Закону
У законопроекті відсутня інформація щодо суб’єктів господарювання та інш., на яких поширюється сфера дії даного Закону.
4. Стаття 5. Метрологічна система України
4.1 Пункт 2. Метрологічна система України, окрім іншого повинна включати уповноваження на право проведення повірки законодавчо регульованих ЗВТ.
5. Стаття 7. Національні еталони
5.1 Пункт 1. Перед словом величина слід додати «фізична».
5.2 Пункт 2. Замінити «метрологічні властивості» на «метрологічні характеристики», тому що саме такі терміни застосовують для всіх засобів вимірювальної техніки.
5.3 Не в повній мірі відповідає вимогам міжнародних документів з метрології норма надання еталонам, які не є первинними, тобто не відтворюють розмір одиниці, статусу національних. Національні еталони повинні відтворювати одиниці вимірювань та приймати участь у міжнародних звіреннях з метою забезпечення визнання на міжнародному рівні.
Пропонується вилучити вторинні та робочі еталони із переліку еталонів, яким може бути наданий статус національних.
6. Стаття 8. Вимірювання
6.1 Термін «методика вимірювань» треба замінити на «методику виконання вимірювань», тому що саме цей термін прийнятий для застосування та більш технічно правильно відображає суть цього поняття.
6.2 Пункт 4. Незрозуміло яким законом буде визначатися повноваження центральних органів виконавчої влади, інших державних органів уповноважувати підприємства та організації, їх відокремлені підрозділи та фізичних осіб — підприємців на проведення певних видів вимірювань, що не пов’язані з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, у сфері законодавчо регульованої метрології. Необхідно конкретизувати, яким саме Законом це буде визначатися.
7. Розділ ІІІ. Національна метрологічна служба.
Не визначено функції національного наукового центру, як основною складовою метрологічної служби України, який здійснює координацію із забезпечення єдності вимірювання, а також не невизначені функції метрологічних центрів, органів з оцінки відповідності ЗВТ та повірочних лабораторій. Потрібно навести положення щодо їх функцій.
8. Стаття 10.
Нечітко визначено вертикаль влади щодо функціонування метрологічної системи України. Згідно з правилами і практиками розвинутих країн та документу OIML D1 Міжнародної організації з метрології «Елементи закону з метрології» необхідно виділити із складу наукових метрологічних центрів (пункт 3) окремим пунктом національний науковий метрологічний центр – національний метрологічний інститут (НМІ), відповідальний за встановлення простежуваності до системи одиниць SI, підтримки та безпосереднього покращення національних еталонів, простежуваних до НМІ інших країн, розповсюдження одиниць, що означає забезпечення простежуваності до національних еталонів для наукових метрологічних центрів та калібрувальних лабораторій.
9. Стаття 12.
Після пункту 1 ввести окремий пункт:
2 Національний науковий метрологічний центр – Національний метрологічний інститут (НМІ) крім робіт, що виконуються науковими метрологічними центрами, здійснює:
1) фундаментальні дослідження у сфері наукової та законодавчої метрології, координацію і науково-методичне забезпечення діяльності наукових метрологічних центрів з виконання зазначених робіт;
2) роботи, пов’язані із формуванням державних програм з метрології та концепції розвитку метрологічної системи України;
3) координацію робіт із забезпеченням єдності вимірювань в країні з міжнародними метрологічними організаціями.
10. Стаття 15. Метрологічне забезпечення діяльності у сфері оборони України.
Визначення «метрологічне забезпечення діяльності у сфері оборони України» необхідно замінити на «забезпечення єдності вимірювань під час діяльності у сфері оборони України», тому що термін «метрологічного забезпечення» з 1993 р. не застосовується.
11. Стаття 16. Оцінка відповідності засобів вимірювальної техніки
Оцінку відповідності ЗВТ доцільно застосовувати так, як це встановилося в метрологічній практиці, за допомогою процедури державних випробувань та проведення метрологічного контролю конкретних екземплярів ЗВТ, тому що технічні регламенти розроблені тільки на 11 груп ЗВТ. В міжнародній практиці теж застосовується проведення державних випробувань ЗВТ. На ті групи ЗВТ, на які є технічні регламенти під час проведення державних випробувань буде перевірятися відповідних їх вимогам, як реалізація відповідних модулів з оцінки відповідності.
В затвердженому технічному регламенті на суттєві вимоги до ЗВТ передбачено відповідний модуль оцінки відповідності F.
По крайній мірі, повинен бути передбачений перехідний період для зміни процедури визначення відповідності ЗВТ. А також варто навести інформацію щодо проходження процедури оцінки відповідності (державних випробувань) законодавчо регульованих ЗВТ, на які на даний час не поширюються відповідні технічні регламенти. (наприклад такі ЗВТ, як сигналізатори та газоаналізатори, паливороздаваьньні та газороздавальні колонки, медичні діагностичні апарати тощо).
Крім того, п. 1 цієї статті суперечить п.2 цієї статті.
12. Стаття 17. Повірка засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації.
12.1 Варто передбачити проведення первинної повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки.
12.2 Пункт 1. Визначено, що «Не підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що застосовуються органами з оцінки відповідності (у тому числі випробувальними та калібрувальними лабораторіями), акредитованими національним органом України з акредитації чи національними органами з акредитації інших держав, для провадження діяльності, стосовно якої їх було акредитовано», тобто метрологічні характеристики даних ЗВТ в процесі експлуатації та після ремонту контролюватися не будуть. В той же час проведення обов’язкового калібрування таких засобів вимірювальної техніки також не передбачене (ст. 27 проекту Закону). Необхідно привести у відповідність.
12.3 Пункт 2. Термін «категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки» слід вилучити, замінити на „група ЗВТ”, тому що термін категорія ЗВТ не визначений у метрологічній практиці та не застосовується в міжнародній практиці. Міжповірочний інтервал не може встановлювати КМУ, тому що вони встановлюється під час оцінки відповідності конкретного типу ЗВТ, що проводять призначені органи з оцінки відповідності (п. 2 ст. 16). Міжповірочний інтервал повинен затверджуватися науково-технічною комісією з метрології при Мінекономрозвитку України під час затвердження типу ЗВТ.
13. Розділ VІ. Стаття 27. Калібрування засобів вимірювальної техніки.
Положення статті щодо калібрування в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології слід уточнити, тому що це суперечить статті 17.
14. Стаття 29. Оплата метрологічних робіт та використання коштів, отриманих за їх виконання.
В п.1 даної статті не передбачено порядок оплати робіт, пов’язаних з калібруванням ЗВТ.
Зауваження до проекту Закону загалом.
1. Виходячи з проектом Закону не зрозуміло, яким чином буде регулюватися метрологічна діяльність, пов’язана із ввезенням на територію України засобів вимірювальної техніки, що виробляються в інших країнах.
2. Слід чітко визначити порядок затвердження типів засобів вимірювальної техніки (таких, що призначені до серійного виробництва в Україні та ввезення на територію України партіями, що є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки чи іншими, хто затверджує тип і видає відповідний сертифікат тощо).
3. У проекті Закону України необхідно передбачити повірку засобів вимірювальної техніки під час випуску з виробництва. Якщо цього не зробити, то це призведе до неможливості постачання засобів вимірювальної техніки до країн СНД.
Окрім того, проектом Закону України не регламентовано проведення повірки чи калібрування засобів вимірювальної техніки (у тому числі робочих еталонів), які використовуються під час повірки робочих засобів вимірювальної техніки.
4. Проектом Закону України не регламентовані основні положення метрологічної діяльності, пов’язані із виробництвом і ввезенням на територію України одиничних зразків засобів вимірювальної техніки. На цей час такі засоби підлягають державній метрологічній атестації чи метрологічній атестації (залежно від сфери застосування).
Якщо не врегулювати це питання, то виробництво одиничних зразків засобів вимірювальної техніки та їх використання в Україні викличе значні труднощі. Окрім того, ввезення одиничних зразків засобів вимірювальної техніки, виготовлених в Україні, в країни СНД буде неможливим.
5. Проектом Закону України не передбачено проведення випробувань засобів вимірювальної техніки на відповідність затвердженому типу.
6. Виникає питання стосовно доцільності затвердження типів засобів вимірювальної техніки, якщо в подальшому відповідність цих засобів затвердженим типам не контролюється.
Прийняття цього проекту Закону у запропоновану вигляді не сприятиме створенню умов для розвитку вітчизняного виробництва шляхом підвищення його конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринку та розвитку підприємств-виробників засобів вимірювальної техніки в Україні. Тому проект Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» потребує суттєвого доопрацювання за участі фахівців-метрологів усіх галузей економіки та невиробничої сфери.
|
Монографія Технічні аспекти акредитації випробувальних лабораторій Е.Т. Володарский, Л.О. Кошевая |
|
|
|
Анотація Розглянуто технічні питання акредитації випробувальних лабораторій , шляхи досягнення порівнянності і взаємного визнання результатів випробувань. Наведено обгрунтування вибору уніфікованих показників точності результатів випробувань і методів їх оцінювання. Розглянуто приклади практичного застосування запропонованих методів оцінювання результатів. Для науковців, викладачів, аспірантів, розробників методик випробувань, аудиторів (асесорів), експертів органів з акредитації та інших фахівців у сфері випробувань. |
|
ЗМІСТ Глава 1 Випробування як етап забеспечення якості продукції .......................................................................18 Глава 2 Забеспечення метрологічної співставності та сумісництва результатів лабораторних випробувань ..... 41 Глава 3 Статистичний підхід до оцінювання кількісних результатів випробувань ...........…….........…….....…. 56 Глава 4 Встановлення характеристик точності методики випробувань.……………………..............………......….76 Глава 5 Внутрішньолабораторний експеримент в системі забеспечення якості лабораторних випробувань ....127 Глава 6 Зовнішній контроль якості результатів лабораторних випробувань ..………………………………......….156 Глава 7 Невизначеність кількісних результатів випробувань ...……..……………...........…………………..…......176 Глава 8 Оцінювання невизначеності приняття рішення при контрольних випробуванях .................………...... 234 |
Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону "Про метрологію та метрологічну діяльність"
Законопроектом передбачається врегулювати відносини, що виникають у процесі провадження метрологічної діяльності.
Проектом пропонується розмежувати регуляторні, наглядові та господарські функції у сфері метрології; розширити застосування механізмів акредитації, гармонізувати законодавчі акти у повному обсязі з документами Міжнародної організації законодавчої метрології, актами законодавства Європейського Союзу з питань метрології та документами Європейської співпраці із законодавчої метрології, створити державну метрологічну інспекцію.
Документом також пропонується запровадити адміністративну відповідальність стосовно порушення умов і правил проведення повірки засобів вимірювальної техніки та виконання вимірювань, уточнити визначення терміну "сертифікат відповідності" та уточнити назви документів дозвільного характеру.
Відповідні зміни пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", "Про підтвердження відповідності", "Про захист прав споживачів".
Законопроект зареєстровано за №4583.
Проект Закону про метрологію та метрологічну діяльність
Номер, дата реєстрації:
4583 від 27.03.2014
Сесія реєстрації:
4 сесія VII скликання
Включено до порядку денного:
1192-VII від 09.04.2014
Кабінет Міністрів України
· Яценюк А.П. Кабінет Міністрів України
· Комітет з питань промислової та інвестиційної політики
· Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності
· Комітет з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики
· Комітет з питань бюджету
· Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією
· Комітет з питань європейської інтеграції
Текст законопроекту та супровідні документи:
· Проект Закону 26.03.2014
· Подання 26.03.2014
· Пояснювальна записка 26.03.2014
· Порівняльна таблиця 26.03.2014
Документи, пов'язані із роботою:
· Висновок Головного науково-експертного управління 02.04.2014
· Висновок комітету 08.04.2014
· Висновок Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією 09.04.2014
ПРОЕКТ Вноситься Кабінетом Міністрів України
Зауваження та пропозиції щодо попередньої редакції проекту Закону України
Ознайомитись з документом:
