|
Монографія Технічні аспекти акредитації випробувальних лабораторій Е.Т. Володарский, Л.О. Кошевая |
|
|
|
Анотація Розглянуто технічні питання акредитації випробувальних лабораторій , шляхи досягнення порівнянності і взаємного визнання результатів випробувань. Наведено обгрунтування вибору уніфікованих показників точності результатів випробувань і методів їх оцінювання. Розглянуто приклади практичного застосування запропонованих методів оцінювання результатів. Для науковців, викладачів, аспірантів, розробників методик випробувань, аудиторів (асесорів), експертів органів з акредитації та інших фахівців у сфері випробувань. |
|
ЗМІСТ Глава 1 Випробування як етап забеспечення якості продукції .......................................................................18 Глава 2 Забеспечення метрологічної співставності та сумісництва результатів лабораторних випробувань ..... 41 Глава 3 Статистичний підхід до оцінювання кількісних результатів випробувань ...........…….........…….....…. 56 Глава 4 Встановлення характеристик точності методики випробувань.……………………..............………......….76 Глава 5 Внутрішньолабораторний експеримент в системі забеспечення якості лабораторних випробувань ....127 Глава 6 Зовнішній контроль якості результатів лабораторних випробувань ..………………………………......….156 Глава 7 Невизначеність кількісних результатів випробувань ...……..……………...........…………………..…......176 Глава 8 Оцінювання невизначеності приняття рішення при контрольних випробуванях .................………...... 234 |
Навчальний посібник
Основи теорії невизначеності вимірювань
О. М. Васілевський, В. Ю. Кучерук.
 |
В книзі викладено основні поняття, методи опрацювання та форми подання складових невизначеностей вимірювань із врахуванням міжнародних стандартів до оцінки характеристик якості вимірювань, що сприяють забезпеченю єдності вимірювань. Книга складається із п’яти розділів: основні поняття теорії невизначенності у вимірюваннях, види невизначеностей у вимірюваннях, способи опрацювання результатів вимірювань на основі концепції невизначеності, практичні рекомендації та приклади вираження компонентів невизначеності, форма подання невизначеності результатів динамічних вимірювань. |
Впровадження міжнародних стандартів є основою для міжнародного співставлення результатів вимірювань та випробувань, сприяє проведенню спільних науково-дослідних робіт із зарубіжними країнами та розвитку в Україні метрології і метрологічного забезпечення.
З М І С Т
ВСТУП
1 ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТЕОРІЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ У ВИМІРЮВАННЯХ
2 ВИДИ НЕВИЗНАЧЕНОСТЕЙ У ВИМІРЮВАННЯХ
3 СПОСОБИ ОПРАЦЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ НА ОСНОВІ КОНЦЕПЦІЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ.
4 ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ПРИКЛАДИ ВИРАЖЕННЯ КОМПОНЕНТІВ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ
5 ВИРАЖЕННЯ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИНАМІЧНИХ ВИМІРЮВАНЬ
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК
ДОДАТКИ
ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
Шановні колеги !
Верховна Рада України прийняла нову редакцію закону "Про наукову і науково-технічну діяльність". Відповідний проект закону №2244а у першому читанні за основу підтримали 235 народних депутатів.
Метою Закону є модернізація законодавчого забезпечення сфери наукової і науково-технічної діяльності.
У Законі вводиться низка нових положень, які передбачають можливість науковим установам за погодженням із власником (власниками) входити до інших об'єднань юридичних осіб із збереженням статусу юридичної особи та фінансової самостійності з метою виконання своїх статутних завдань.
Документом також вводиться норма, якою державним науковим установам та державним університетам, академіям, інститутам надається право бути співзасновниками господарських товариств з метою використання об'єктів права інтелектуальної власності.
Проектом закону законодавчо унормовується створення такого елемента інфраструктури наукової і науково-технічної діяльності як центр колективного користування науковим обладнанням. Центри колективного користування науковим обладнанням створюються з метою надання доступу вітчизняним та іноземним вченим до унікального обладнання для проведення ними наукових досліджень, для залучення студентів, магістрів, аспірантів та молодих вчених до науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.
З метою усунення "фінансової дискримінації" галузевої науки порівняно з бюджетними науковими установами у законопроекті передбачено перенесення "тягаря" фінансування доплат до наукових пенсій з державних небюджетних та недержавних наукових установ, вищих навчальних закладах на державний бюджет та Пенсійний фонд України.
Проект Закону містить нову статтю, яка передбачає створення Національного фонду досліджень України, основною функцією якого буде грантова підтримка виконання наукових досліджень і розробок, розвитку матеріально-технічної бази наукових досліджень і розробок високого рівня, організації та проведення конференцій, симпозіумів та інших комунікативних наукових заходів, стажування наукових працівників, у тому числі за кордоном, популяризації науки. Крім того, положеннями проекту Закону передбачено створення Національної ради України з питань розвитку науки і технологій. Створення такої ради як постійно діючого консультативно-дорадчого органу при Кабінеті міністрів дасть можливість забезпечити ефективну взаємодію представників наукової громадськості, органів виконавчої влади та реального сектору економіки.
Також Згідно Закону України (№2244а) «Про наукову та науково-технічну діяльність», громадські організації у науковій і науково-технічної діяльності, якою є Академія метрології України, відносяться, так як і наукові установи, університети, академії, інститути, до Суб’єктів наукової і науково-технічної діяльності.
Права та обов’язки Громадських наукових організацій визначаються с статях:
Стаття 4. Суб'єкти наукової і науково-технічної діяльності
Суб'єктами наукової і науково-технічної діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади, громадські організації у науковій та науково-технічній діяльності (далі - громадські наукові організації).
Стаття 17. Громадські наукові організації
Громадські наукові організації є об'єднаннями вчених для цілеспрямованого розвитку відповідних напрямів науки, захисту фахових інтересів, взаємної координації науково-дослідної роботи, обміну досвідом.
Громадські наукові організації підлягають реєстрації та діють відповідно до законодавства про об'єднання громадян з урахуванням положень цього Закону.
Громадські наукові організації можуть створювати тимчасові наукові колективи, утворювати для виконання статутних завдань науково-дослідні, проектно-конструкторські, експертні, консалтингові, пошукові організації, співпрацювати із іноземними та міжнародними організаціями, бути колективними членами міжнародних науково-фахових об'єднань, спілок, товариств відповідно до законодавства України.
Стаття 18. Взаємовідносини органів державної влади і громадських наукових організацій
Органи державної влади можуть залучати громадські наукові організації за їхньою згодою до участі у підготовці та реалізації рішень стосовно наукової і науково-технічної діяльності, наукової і науково-технічної експертизи, науково-технічних програм, проектів і розробок та у взаємодії з ними інформувати населення про безпеку, екологічну чистоту, економічну та соціальну значущість, екологічні та соціально-економічні наслідки реалізації відповідних програм, проектів і розробок.
