БОЛЬШАКОВ ВОЛОДИМИР БОРИСОВИЧ

Большаков Володимир Борисович народився 10 квітня 1943 р. у блокадному Ленінграді, у сім’ї офіцера, який воював на фронті, що захищав місто. Закінчивши у 1959 році 8 класів середньої школи у Кримській області, працював вантажником на ремонтно-технічній станції, механіком стрілецько-гарматного озброєння у військовій частині, одночасно навчаючись у вечірній школі, яку закінчив зі срібною медаллю у 1961 році й вступив до Харківського державного університету на механіко-математичний факультет, який закінчив у 1966 р.

     Починаючи з п’ятого курсу навчання (1965 р.) працював у Харківському державному науково-дослідному інституті метрології – ХДНДІМ (нині — ННЦ «Інститут метрології») на посадах: молодшого наукового співробітника (до 1970 р.), старшого та провідного наукового співробітника (до 1991 р.), начальника науково-дослідної лабораторії, відділу (до 2000 р.), заступника директора ХДНДІМ, генерального директора ННЦ «Інститут метрології» з метрологічної службі і наукової роботі, директора наукового центру (до 2006 р.), головного наукового співробітника (до 2015 р.).

З 2013 р. по 2014 р. працював на посаді головного наукового співробітника у Севастопольському національному університеті ядерної енергії та промисловості (СНУЯЕіП).

Під його науковим керівництвом і за його безпосередньої участі з початку 60-х років по 1991 рік під патронатом Інституту космічних досліджень (ІКД) АН СРСР в інституті виконувалися роботи з метрологічного забезпечення гідродинамічних аспектів аерокосмічних досліджень поверхневого діяльного шару Світового океану. З розробленою у той період апаратурою він брав участь у всіх морських експедиціях, які щороку проводилися ІКД, у всіх океанах, зокрема, у різних частинах Тихого (поблизу острова Кіска, Курильських островів, у Маріанській западині) і Північного Льодовитого (поблизу острова Кільдін). Підсумком проведених досліджень стали унікальні наукові, інструментальні й методичні результати стосовно динаміки діяльності зазначеного шару Океану. У 1992 році за цими напрацюваннями на запрошення Університету Джона Гопкінса (США) брав участь як керівник гідрофізичного загону на океанському дослідницькому судні «Академік Іоффе» у Міжнародній аерокосмічній експедиції в Атлантичному океані уздовж берегів США за участі супутників NASA, «Алмаз» (СРСР) та Євросупутника.

Із набуттям Україною незалежності Володимир Борисович бере активну участь у розробленні Державної науково-технічної програми зі створення Національної еталонної бази України; створенні, адаптації, міжнародному визнанні Державних еталонів України. За його керівництвом створені Державні первинні еталони одиниць твердості, масової й об’ємної витрати рідини, швидкості повітряного потоку.

У 2003 році створив і до 2013 р. очолював як Голова Технічний комітет «Витратометрія» Євро-Азіатського співробітництва державних метрологічних установ (СООМЕТ).

Протягом усієї трудової діяльності В.Б. Большаков плідно займається науковою роботою: є автором понад 150 наукових праць, п’яти авторських свідоцтв СРСР і Патенту РФ на винаходи; ним розроблено, гармонізовано і впроваджено у метрологічну практику України цілу низку нормативних документів з метрології.

У 1974 році захистив кандидатську, а у 1996 — докторську дисертації за двома спеціальностями: 05.11.13 і 05.11.15; у 1978 році отримав наукове звання старшого наукового співробітника за спеціальністю «Механіка рідин, газу та плазми»; приділяє значну увагу підготовці спеціалістів-метрологів: ним створено наукову школу з метрології та метрологічного забезпечення вимірювань витрати і параметрів руху рідинних і газових середовищ, підготовлено доктора і чотирьох кандидатів технічних наук; він є членом двох спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій (у ННЦ «Інститут метрології» і НТУ «ХПІ»), редколегій журналів «Метрологія та прилади» та «Український метрологічний журнал».

Удостоєний почесних звань «Заслужений діяч науки і техніки України» (2007 р.) і «Заслужений метролог COOMET» (2009 р.), відзначений медаллю «Ветеран праці» (1991 р.), нагороджений нагрудним знаком «За заслуги» (2004 р.) і грамотами Держспоживстандарту України.